Інформація для батьків:

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Функції соціального педагога у школі:

- здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

- брати участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;

- участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

- допомага у виявленні творчих нахилів, розкритті здібностей дітей та підлітків, сприяння участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;

- просвітницька робота з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);

- консультування батьків, вчителів з питань захисту прав дітей, запобігання та подолання протиправної поведінки учнів;

- посередництво між школою, сім'єю, державними установами щодо захисту прав дітей та громадськістю, участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Інформація для учнів:

У яких випадках звертатися до соціального педагога?

Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим.

Якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації.

Якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків.

І просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

– Інформація щодо протидії булінгу (учням/батькам)

-Якщо потрібна допомога!

Безкоштовні телефони " Гарячих  ліній"

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону)

або 116 111 (з мобільного)

Звернувшись на цю лінію, діти та молодь можуть анонімно отримати пітримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження.

Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.

Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 20:00.

Консультації можна також отримати онлайн: 

• Instagram: @childhotline_ua

• Facebook: @childhotline.ukraine

• Telegram: @CHL116111

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону)

або 116 123 (з мобільного)

Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда-Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству.

Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації.

Консультації можна також отримати онлайн: 

• Skype: @lastrada-ukraine

• Facebook: @lastradaukraine

• Telegram: @NHL116123

• Email: hotline@la-strada.gov.ua

  Безоплатна правова допомога

  0 800 213 103  (зі стаціонарних та мобільних телефонів) 

   Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.

  

  ❗️Поради для батьків дітей молодшого віку для зменшення негативних наслідків від психотравмуючих подій:

  ·        Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, школьне навчання, робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.
  ·        Не намагайтеся вносити якісь зміни, наприклад, запроваджувати нові правила поведінки чи стандарти. Залиште це на майбутнє.
  ·        Вправи та інші види фізичної діяльності покращать ваше самопочуття.
  ·        Переконайтеся, що ваші діти повноцінно відпочивають та сплять.
  ·        Сприяйте активному залученню дітей до різних вправ та занять (наприклад, малювання), радьте їм гратися з іншими дітьми.
  ·        Намагайтеся підтримувати контакти з іншими родичами та друзями. Це заспокоїть і втішить не тільки вас, але й вашу дитину.
  ·        Багато дітей потребує більше фізичного контакту, наприклад, обіймів та пестощів.
  ·        Не залишайте дитину на самоті або з малознайомими людьми.

• ❗️Поради, як пережити складні часи, для батьків дітей молодшого віку:

  · Говоріть про ваші почуття зрозумілою дитині мовою і заохочуйте дітей ділитися своїми почуттями.

  · Створіть у дитині відчуття контролю за власним життям. Навіть найпростіші рішення – наприклад, вибір між двома різними стравами – дозволить розвинути у дитині відчуття контролю.

  · Захищайте дітей від тривожних нагадувань та спогадів. Негайно втручайтеся, якщо якесь заняття викликає у дитини занепокоєння чи тривогу. Наприклад, вимкніть телевізор, якщо програма чи фільм нагадує дитині про пережиті травми або посилює відчуття страху і тривоги.

  · Як батьки (чи піклувальники), ви є найважливішими людьми у житті дитини. Будьте терплячими та стриманими і завжди пам’ятайте, що дитина раніше чи пізніше обов’язково повернеться до нормального стану.

• ❗️Поради для батьків дітей старшого віку, щоб зменшити негативні наслідки складних часів:

• · Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, відвідування школи, робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.

  · Заохочуйте дитину до продовження навчання чи роботи (якщо це взагалі можливо).

  · Підтримуйте звичні сімейні ролі та функції. Наприклад, не намагайтеся перекласти на дитину додаткові обов’язки і не очікуйте від неї задоволення власних емоційних потреб.

  · Переконуйте дитину у тому, що все скінчилося, і що тепер ви у безпеці – але лише якщо це насправді так. Можливо, вам доведеться неодноразово здаватися до таких переконань.

  · Дослухайтеся до дитини і сприймайте її тривоги і почуття максимально серйозно.

  ❗️До уваги педагогів!
  Поради учителям "як працювати з учнями переселенцями":
  1. Знайомство з дитиною( ПІБ, звідки приїхав).
  2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.
  3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все.
  4. Приділити більше уваги  саме в навчанні.
  5. Організувати спілкування дітей з дитиною- переселенцем.
  6. Дозвольте їм сумувати, але слідкуйте за їх емоційним станом. У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців.
  7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.
  8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма учнями  не проявляйте жалість до них. 
  9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона 
  закрита.
  10.Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини. Серед дітей у класі можуть бути ті, хто втратив батька чи матір через події в державі. Такі діти можуть переживати втрату і в такий період у них може знизитись успішність, можуть бути складнощі з концентрацією уваги, пригнічений емоційний стан.
  11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку. Не вживати слів "бомба", "граната",  "не бійся", " викинь це з голови", "страшно". Вживайте "тривожно", "схвильовано*,  "напружена ситуація". 
  Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.
  12. Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість .
  13.. Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

  ❗️Як говорити про війну з дітьми, які мають інтелектуальні порушення

  ❓Чи потрібно взагалі говорити з ними про такі складні теми? Відповідь - так, обовязково. Знання допомагає знизити тривогу. Якщо Ви не поясните дитині ситуацію, вона буде будувати здогадки сама, що може викликати зростання занепокоєння.

  ✅ Якщо рівень розвитку дитини дозволяє задавати питання і розуміти відповіді, то потрібно надавати відповіді на тому рівні, який доступний дитині.

  ✅ Важливо забезпечити візуальну підтримку за допомогою малюнків, простих символів як розуміння мовлення, так і можливості вираження власних переживань дитини.

  ✅ Важливо донести до дитини реальну інформацію, але уникати складних деталей та подробиць.

  ✅ Якщо дитина весь час повторює одні і ті самі (або схожі) запитання, то потрібно повторювати відповіді стільки разів, скільки це потрібно дитині. Таке повторення допомагає дітям засвоювати та обробляти отриману інформацію.

  ✅ Важливо! Не говоріть дітям фрази на кшталт "Все добре, нема про що хвилюватися". Тому що діти сприймають і відчувають, що щось не так, що є якісь зміни, і важливо не заперечувати цю їх внутрішнє чуття. Навіть, якщо вони далеко не все розуміють, не говорять, але вони відчувають, що у їх реальному житті відбуваються зміни.                                                      ❗️ДОМАШНЄ НАСИЛЛЯ. ПАМ'ЯТКА ДІТЯМ.

• Пам'ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля - неприпустима річ у стосунках людей.

• У сім'ї ви маєте право на те, щоб до вас ставились з повагою, не ображали.
• Пам'ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут-таки кидатися на допомогу, коли тато б`є маму, особливо коли він з небезпечними предметами в руках; ваше завдання - якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі - на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
• Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
• Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до поліції.
• Не вірте у погрози з боку кривдників.
• Ви маєте право висловлювати й обстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
• Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова - це насильство.
• Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини - це карається законом. У Сімейному кодексі (ст. 150, ч. 7) зазначено: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

• Навчіться розрізняти поняття добро і зло. Все, що принижує людську гідність, - зло; що звеличує гідність людини, - добро.                           ❗️ Психологічна турбота від   Світлани Ройз

•       Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».

• Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

• перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;

• пересуваються в інші міста;

• залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій                                           

•  Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей.                         https://youtu.be/VpJXr3UXCvo

• https://youtu.be/8ml9RPFun7s

• https://youtu.be/r_G3IagdbUM                                                                                                          ❗️СОЦІАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ                 

•  Онлайн  уроці на  тему «Соціальна небезпека інфекційних захворювань. Поняття про туберкульоз і ВІЛ - інфекцію» у 5 класі (Беспаленко О.В.) учні розширювали знання про інфекційні захворювання (туберкульоз, ВІЛ/СНІД); ознайомилися зі шляхами передачі та методами захисту від цих інфекцій; розвивали навички уміння виділяти головне, аналізувати. Урок сприяв вихованню почуття відповідальності за власну поведінку та ведення здорового способу життя, а також толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей.

• 
  

• ❗️❗️❗️#stop_sexтинг: приватність в інтернеті під час війни

• Команда #stop_sexтинг продовжує ділитися корисною інформацією про безпеку в цифромову просторі. У сьогоднішньому матеріалі читайте про відповідальність дорослих за приватність дитини в інтернеті, шляхи захисту особистої інформації та дізнавайтеся, на що треба звертати увагу в мережі.

  Зазвичай ми висвітлюємо інформацію про власне життя, роботу та роздуми, а також щодня спілкуємося з друзями, рідними та колегами. На жаль, такі звичні речі можуть стати причиною викрадення приватних даних.

  Яка відповідальність дорослих за приватність дитини в інтернеті?

  Доволі часто батьки та освітяни використовують фотографії дітей для власних постів, публікацій навчального закладу тощо. Так, це висвітлення важливих подій, проте й порушення приватності дитини та можливий вплив на її майбутнє.

  На що важливо звертати увагу під час публікації фото чи відео за участю дітей?

  • Переконайтеся, що дитина одягнена та виглядає пристойно (охайний одяг, дитина чиста).

  • Перевірте, чи немає на задньому фоні приватної інформації (номеру школи, записаних на дошці телефонів, прикмет, за якими легко розпізнати місце навчання, проживання тощо).

  • Не варто публікувати смішні фото дитини. Через роки така фотографія дитини може стати причиною кібербулінгу.

  • Не вказуйте геолокацію в постах.

  • Подумайте, чи не нашкодить публікація приватності чи репутації дитини зараз чи в майбутньому.

  • Запитайте, чи згодна дитина на розміщення матеріалів про неї. Якщо так, то оберіть фото чи відео разом.

  Пам’ятайте, що коли ми знаходимося в безпечному місці (у власній кімнаті, на роботі, поруч із рідними), то нам може здаватися, що в інтернеті ми також у безпеці. Проте злочинці не втрачають шанс знайти нових жертв для махінацій. Піклуйтеся про своїх близьких і нехай використання інтернету буде безпечним і продуктивним.

  На що важливо звертати увагу під час використання інтернету?

  • Сайти

  Рекомендуємо зберігати в закладках браузера сайти та платформи, якими ви найчастіше користуєтеся. Зловмисники часто роблять копії популярних сайтів і викрадають приватні дані. У посиланні може бути маленька зміна, яку складно помітити.

  • Застосунки

  Злочинці також створюють фейкові застосунки, що виглядають як оригінальні. Завантажуйте застосунки лише з перевірених сайтів, звертаючи увагу на кількість завантажень і коментарі.

  • Посилання

  Інколи у приватні повідомлення чи групові чати надсилають різні посилання, що можуть бути направлені на збір приватної інформації та мати вірусне походження. Якщо ви не очікуєте ніяких посилань, то не відкривайте їх і запитайте автора повідомлення для чого він це надіслав.

  • Повідомлення

  Повідомлення на кшталт «Ви виграли приз, подзвоніть по вказаному номеру/надішліть ваші дані», «Готові надати кошти для ваших потреб, подзвоніть нашому оператору», «За цим посиланням є вся інформація про тебе, перейди» та схожі тексти використовують злочинці для викрадення ваших приватних даних.

  • Перевірка запитів

  Якщо в соціальних мережах хтось зі знайомих написав повідомлення чи пост про термінову потребу, зателефонуйте чи напишіть у іншій мережі цій людині для перевірки. Шахраї можуть викрадати доступ до акаунтів і поширювати інформацію про збори коштів, відправляти розсилку та вимагати гроші.

  Як дорослим і дітям захистити приватність в мережі?

  1. Не додавайте у друзі в соціальних мережах тих, кого не знаєте в реальному житті.

  2. Закривайте профілі, тоді невідомі користувачі не зможуть бачити інформацію про вас.

  3. Не оприлюднюйте на сторінках приватну інформацію: номер телефону, електронну пошту, адресу.

  4. Не відкривайте посилання, що викликають недовіру й сумнів (навіть якщо ви отримали їх від знайомих).

  5. Не публікуйте в соціальних мережах родинні плани щодо евакуації, відпустки чи поїздки за місто.

  6. Якщо подаєтеся на волонтерські чи навчальні проєкти, то обов’язково знайдіть сайт, відгуки та інформацію про організатора.

  7. Не публікуйте паролі від соціальних мереж (ні на власній сторінці, ні в повідомленнях).

  8. Не вказуйте геолокацію в той час, коли ви там перебуваєте: якщо ви кудись поїхали з рідними, то краще виставляти фото та вказувати локацію по поверненню.

  9. Створюйте паролі, які містять цифри, символи та літери (як великого розміру, так і маленькі).

  10. Використовуйте різні паролі для різних платформ.

  11. Видаляйте зі смартфона всі застосунки, які не використовуєте.

  Розгляньте ці пункти разом із дитиною та перевірте, чи відповідають акаунти цим правилам. Якщо ні, то спільно змініть налаштування, паролі, перегляньте список друзів і переконайтеся, що ви в цифровій безпеці.                                     

•   ❗️❗️❗️Поговоримо про самооцінку.                                                              Поговоримо про самоосвіту - Ютуб (youtube.com)

•   ❗️❗️❗️Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

• 1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116

  111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),

  Messenger @childhotline.ukraine,

  Instagram @childhotline_ua,

  Telegram @CHL116111.

  2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,

  торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних

  або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

  3. Поліція: 102.

  4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

  5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).

  6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

  7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

  8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

  9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0800 505 085.

  10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

  11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

  12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

  13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua,

  https://eo.gov.ua/).

  14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству

  (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

  15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та

  ЗПТ: 0 800 507 727.

  16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

  17. Уповноважений Президента України з прав дитини

  (044) 255 76 75.

  18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527

  (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

  19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

  20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

  21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0800 211 444.

  22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).

  23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.

  24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).

  25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).

  26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).

  27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн

  (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

  28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).

  29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

  30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).

  31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).

  32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога»

  (https://rozirvykolo.org/mental-support/).

  33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).

  34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).

  35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського

  ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

•   ❗️❗️Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу

• 1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.

  2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).

  3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).

  4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.

  5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина»

  (https://www.instagram.com/flg_ua/).

  6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).

  7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в

  Україні)(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).

  8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом безкоштовно і конфіденційно

  (https://teenergizer.org/consultations).

  9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45

  (далі обрати «3»).

• ❗️❗️❗️Куди потрібно звертатися за допомогою тим,хто перебуває за кордоном

  1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.

  2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

  3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)

• ❗️❗️❗️ Як захиститися від кібербулінгу? https://bit.ly/3DXdt5T

• !!!!! Буклет  «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді.
• http://rm.coe.int/leam-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.